РОЛЬ ТАМАДИ В СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ ВЕСІЛЛІ

Весілля увінчує поєднання двох людських доль. Це пам’ятне свято, урочистий обряд для нової сім’ї. За традицією нареченого і наречену супроводжували бояри, дружби, дружки, світилки, свати, старости. Останнім часом дуже модно стало замовляти на весілля послуги тамади. Що це – формування сучасних традицій чи пиятика із триньканням зайвих грошей? Саме таке питання повинне хвилювати сучасного дослідника, бо переважна більшість фольклористів і етнографів (Г. Калиновський, О. Воропай, К. Борисенко та ін.) [1; 2] подають матеріали про обряди і звичаї, що супроводжують родинне свято, драматичні тексти народного весілля, не акцентуючи уваги на ролі тамади в сучасному весіллі.

Тамада – традиція кавказьких народів, і не лише весільна. З грузинської “тамадоба” – старшинство на бенкеті, тобто розпорядник бенкету [3, с. 651]. В сучасну українську масову культуру, спочатку міську, а потім і сільську, вона прийшла за радянських часів. Народ почав забавлятися, годинами витрачати свій час за столами, збиралася велика кількість людей з різних місцевостей, навіть національностей, отож треба було якось заповнювати час, організовувати різноманітні забави. Якщо сільське весілля ще подекуди зберегло деякі весільні традиції, то міське переважно ніколи й не мало багатих власне весільних традицій. Так виразником непорушної весільної церемонії на селі був староста. У сучасному українському весіллі важливу, і чи не головну після молодих, роль виконує тамада. Він надає весіллю певного порядку, підкаже, що за чим робити під час весільної церемонії. Основне завдання тамади – здружити гостей, дві родини, зробити так, щоб гості не нудьгували. Хоча інколи складається враження? що справжнім господарем та головним розпорядником є саме він, а не родичі молодят. Отже, обов’язки тамади можна розподілити на дві категорії: що повинен робити і що йому робити не можна.

Через унікальність своєї ролі на святі, тамада змушений брати на себе функції розпорядника, господаря. Батьки молодих звертаються до його послуг уже на початковому етапі підготовки до весілля. Він узгоджує свою роботу з кухнею, з музикантами, запрошеними виконавцями, салютом і т.д. Коригує програму свята відповідно до побажання замовника.

Органічно поєднуючи всі елементи свята, тамада повинен створити яскраве шоу, щоб воно запам’яталося на все життя. Бо власне для цього тамаду й запрошують. Він попередньо складає сценарій і перелік запрошених артистів (якщо такі є), створює конферанс для кожного моменту свята. Отже, тамада – це сценарист, режисер і ведучій в одній особі.

В останніх публікаціях про весільну обрядовість стверджується думка про те, що досить часто дехто з народних артистів “грішить” тамадуванням. Власне “грішить”, бо швидко забуває, що він не на своєму сольному концерті, й починає цілий вечір “затьмарювати” своєю зірковою особистістю справжніх винуватців свята. І тоді воно перетворюється на виставу одного актора. А справжній тамада повинен викликати відчуття власної значимості у гостей, але при цьому повинен акцентувати увагу в першу чергу на молодих, підкреслювати їхні позитивні риси і вдало маскувати дрібні недоліки.

Досить часто можна почути думку про те, що тамада повинен смішити гостей. Це не зовсім так. Навряд чи комусь буде цікаво протягом цілого свята слухати анекдоти чи гуморески, навіть дуже цікаві. Тамада повинен розважати: вітати молодят, їхніх батьків, гостей, проводити конкурси за столом і на танцювальному майданчику, проводити обрядові дійства тощо.

Головне, чого не варто робити тамаді – це бігати протягом всього весілля з “черговою” чаркою між гостями і кричати: “Вип’ємо за молодих!”. Гостей на святі не потрібно споювати. Хто прийшов з наміром перехилити зайву чарку – зробить це і без тамади. А хто цього не хоче – змушений буде себе силувати. Окрім цього, якщо тамада буде часто вживати разом з гостями, він ризикує “не дожити” до завершення весілля.

Але яким би професіоналом не був тамада, свято великою мірою залежить від винуватців і гостей. І якщо хтось забув хороший настрій удома, то не допоможе й найгеніальніший тамада.

О.В. Скиба, Н.М. Філоненко
Вісник Луганського Національного університету ім. Тараса Шевченка,
філологічні науки, частина ІІ, 2009 лютий № 3 (166)

Джерела:

1. Воропай О. Звичаї нашого народу. – К. : Оберіг, 1993. – 589 с.

2. Українська народна обрядова поезія : Збірник / Упорядкув. текстів, передм., підготовка навч.-метод. матеріалів К.Г. Борисенко. – К. : Школа, 2006. – 272 с.

3. Словник іншомовних слів / За ред. О.С. Мельничука. – К., 1974.

In the article pays attention to the description and role of the toastmaster in the modern Ukrainian wedding, in which the toastmaster takes on itself role of manager of wedding.